Територія Росії
 | |
| Кордон Росії | |
| ↓ | |
| Територія | |
Територія Росії: де-юре, де-факто, і історичні кордони.
Важливе зауваження: Політика в жодному вигляді не припустима. У цьому розділі описуються межі Росії.
Зміна кордонів Росії[ред.]
| • | До складу Росії | Від Росії |
|---|---|---|
| 1919.10.03./ Угода про кордони | Кримський півострів | — |
| 1919.10.03 /Угода про кордони | Суразький, Стародубський, Мглинський повіти повністю, Новозибківський - більша частина, його межа проходить від крайнього пункту західного кордону Чернігівської, губернії, у східному напрямі - від злиття річок Снова і Істриці, приблизно біля містка Горська (на українській стороні) річкою Снов і її притокою Ревна, приблизно до хутора Коссовича на... південно-західному кордоні Стародубського повіту в східному напрямку. | — |
| 1920.16.04 / Погоджена з ВЦВК і РНК РРФСР постанова ВУЦВК "Про утворення Донецької губернії" | — | а) Донецького округу: станиці Гундорівська, Кам'янська, Калитвинська, Усть-Білокалитвенська, волость Каршово-Обрівська;, б) Черкаського округу: станиці Володимирська, Олександрівська, далі на захід умовна лінія: станція Козачі табори, Мало-Несватейська-Нижньо-Кам'янська і далі до кордону з Таганрозьким округом;, в) Таганрозький округ увесь цілком. |
| 1920.08 / Узгоджене між Донецькою губернією УРСР і Донською областю РРФСР рішення, прийняте на додаток до рішення про утворення Донецької губернії | — | Станиця Луганська (територія відповідного дореволюційного юрта) |
| 1925.16.10 / Постанова Президії ЦВК СРСР від 16.10.1925 "Про врегулювання кордонів Української Соціалістичної Радянської Республіки з Російською Соціалістичною
Федеративною Радянською Республікою і Білоруською Соціалістичною Радянською Республікою" / Розмежування з РРФСР |
Передаються до складу Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки такі частини території Української Соціалістичної Радянської Республіки:
а) Федорівський, Миколаївський (з містом Таганрогом), Матвєєво-Курганський, Совєтинський, Голодаївський райони і східна частина Катеринівського району Таганрозького округу; б) Глибокинський, Ленінський, Кам'янський, Усть-Білоокальтівенський, Володимирський, Сулинський, Шахтинський (з міськ. Шахти) райони і частини території Сорокинського та Олексіївського районів Шахтинського округу. Новий державний кордон: Сорокинський район річкою Північний Донець розбивається на дві частини, з яких північна відходить до РРФСР, а південна залишається в межах УРСР; далі кордон йде річкою Північний Донець аж до впадання в неї р. Б. Кам'янки. Станиця Гундорівська у встановлених межах землекористування відходить до РРФСР, причому при встановленні зовнішніх меж землекористування ст. Гундорівської копальні не входять до внутрішньої межі і залишаються за УРСР. Далі межа йде по р. Б. Кам'янці, причому хутори Н. Шевирєв і Плешаков відходять до РРФСР, а хутори Власов і Корольов залишаються за УРСР, причому землекористування всіх цих хуторів залишається без зміни до проведення землевпорядних робіт. Далі межа йде між землекористуваннями радгоспу "Червона Могила" (кол. Провалля) і хуторами Ковалеве, Платове і Гукове, звідси межа йде по межі с. Криничної (б. Бірюкова). Криничної (б. Бірюкове), захоплюючи хутір Добриднєв, тобто по межі Шарапівського району. Далі, проходячи територією Олексіївського району і залишаючи в межах УРСР землекористування ст. Остахової і хуторів Н. Єфремовського, Н. Олександрівського і В. Тузловського, межа доходить до Таганрозького округу і, проходячи старою окружною межею Шахтинського і Таганрозького округів упродовж 5 верст, іде в напрямку р. Тузлово районною межею між Голодаївським і Дмитрівським районами до р. Міус. Далі кордон іде по р. Міус по межах землекористування між селами Маринівкою, Григорівкою і Голодаївкою так, що с. с. Маринівка і Григорівка залишаються в межах УРСР, а с. с. Голодаївка відходить до РРФСР. Голодаївка відходить до РРФСР, Проходячи далі по межі землекористування німецьких колоній Вишлеровки, Марієнгейм і Густав Фельд, причому ці колонії відходять до РРФСР, межа йде по Амвросійському районному кордону до річки Середній Єланчик. Далі кордон встановлюється по землекористуванню села Покрово-Киріївки, хуторів Катеринославського, Слюсареве до балки Грузький Єланчик, залишаючи північно-західну частину Катеринівського району в межах УРСР. Далі кордон йде по балці Грузький Єланчик аж до кордону Маріупольського округу. |
а) Семенівська волость Новозибківського повіту Гомельської губернії;
б) селище Знобь Трубчевської волості Почепського повіту Брянської губернії; в) селища Хинельської волості Севського повіту Брянської губернії: Фатєвиж, Баранівка, Дем'янівка, Муравейня, Толстодубове (колиш. Лемешківської волості) і Сільце-Никитське, Сетне, село Грудська (колиш. Подиводської волості); г) весь колишній Путивльський повіт (з містом Путивлем), за винятком колишньої Крупецької волості в старих її межах; д) колиш. Криничівська волость колиш. Суджанського повіту Курської губернії; е) південна частина Грайворонської волості Грайворонського повіту Курської губернії; ж) південна частина Муромської волості Белмістоського повіту Курської губернії та з) Троїцька волость і частина Уразівської волості Валуйського повіту Воронезької губернії. |
| 1928.19/24.10 / «На зміну постанови Президії ЦВК СРСР від 16 жовтня 1925 р. » | селище Знобь Трубчевської волості Почепського повіту і село Грудська (колиш. Подиводської волості) Севського повіту Брянської губернії | Сел. Рашковичі і Смокарівка Хинельської волості Севського повіту Брянської губернії, сел. Стариці, Прилипки і Огурцово Муромської волості Белмістоського повіту Курської губернії, сел. Велика Рибиця, Миропілля, Студенки, Запсілля, Пісняки,,Олександрія, Василівка та Нове Село Миропольської волості Грайворонського повіту Курської губернії |