Територія України
 | |
| Кордон України | |
| ↓ | |
| Територія | |
Територія України: де-юре, де-факто, і історичні кордони.
Важливе зауваження: Політика в жодному вигляді не допустима. У цьому розділі описуються юридичні, фактичні, і історичні кордони України.
Юридична територія України[ред.]
З точки зору України, ООН, і більшості країн світу, територія Кримського півострова є Україною.
З точки зору Росії, Вірменії, Болівії, Нікарагуа, КНДР, і Сирії, територія Кримського півострова є Росією.
Відповідно, жодна з держав у світі, крім перерахованих вище, не визнає документи, видані на території Криму.
Абсолютно всі країни світу визнають "Тимчасово окуповані окремі території Донецької і Луганської областей", як територію України. Зокрема, і Росія. Іноземцям для в'їзду на територію Криму потрібно оформити Дозвіл на в'їзд. При перетині кордону, буде поставлено Штамп КПВВ.
Фактична територія України[ред.]
Україна контролює всю свою юридичну територію, окрім території Кримського півострова, і "Тимчасово окупованих окремих територій Донецької і Луганської областей" України.
Історична територія України[ред.]
Знати нюанси історичної території України найчастіше необхідно для оформлення громадянства України, за територіальним походженням предків, якщо вони народилися на територіях, які серікня не входять до складу України.
1918 рік
1918 - 1928 роки
Історичний огляд 20-го століття
Зміна меж України[ред.]
Росія, Бєлгород + область входили до складу України з 1919-1926
Росія, Курськ + область входили до складу України з 1919-1926 рр.
Росія, м. Шахти, поруч із Ростовом-На-Дону.
Молдова, Придністров'я (з липня по серпень 1940)
Польща, села перед Перемишлем, Хелмом. Входили до 1959 року.
| • | Від України | До складу України |
|---|---|---|
| 1919.10.03./ Договір про
кордони |
Кримський півострів | — |
| 1919.10.03 /Договір про кордони | Суразький, Стародубський,
Мглинський повіти повністю, Новозибківський - більша частина, його межа проходить від крайнього пункту західного кордону Чернігівської губернії, у східному напрямку - від злиття річок Снова і Істриці, приблизно біля містечка Горська (на українській стороні) по річці Снов і її притокою Ревна, приблизно до хутора Коссовича на... південно-західній кордоні Стародубського повіту у східному напрямку. |
— |
| 1920.16.04 / Узгоджене з
ВЦВК і РНК РРФСР постанова ВУЦВК "Про утворення Донецької губернії" |
— | а) Донецького округу: станиці
Гундорівська, Кам'янська, Калитвинська, Усть- Білокалітвенська, волость Каршово-Обрівська;,б) Черкаського округу: станиці Володимирська, Олександрівська, далі на захід умовна лінія: станція Козачі табори, Мало- Несватейська-Нижньо- Каменська і далі до кордону з Таганрозьким округом;,в) Таганрозький округ весь цілком. |
| 1920.08 / Узгоджене
між Донецькою губернією УРСР і Донською областю РРФСР рішення, прийняте на доповнення рішення про утворення Донецької губернії |
— | Станиця Луганська
(територія відповідного дореволюційного юрта) |
| 1925.16.10 / Постанова
Президії ЦВК СРСР від 16.10.1925 "Про врегулювання кордонів Української Соціалістичної Радянської Республіки з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою і Білоруською Соціалістичною Радянською Республікою" / Розмежування з РРФСР |
Передаються до складу
Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Федеративної Республіки наступні частини території Української Соціалістичної Радянської Республіки: а) Федорівський, Миколаївський (з містом Таганрогом), Матвієво- Курганський, Совєтинський, Голодаївський райони і східна частина Катеринівського району Таганрозького округу; б) Глибокинський, Ленінський, Кам'янський, Усть- Білокалітвенський, Володимирський, Сулинський, Шахтинський (з гор. Шахти) райони і частини території Сорокинського та Олексіївського районів Шахтинського округу, Новий державний кордон: Сорокинський район річкою Північний Донець розбивається на дві частини, з яких північна відходить до РРФСР, а південна залишається в межах УРСР; далі кордон йде по річці Північний Донець аж до впадання в неї р. Б. Кам'янки. Станиця Гундорівська у встановлених межах землекористування відходить до РРФСР, причому при встановлення зовнішніх меж землекористування ст. Гундорівської рудники не входять у внутрішню межу і залишаються за УРСР. Далі межа йде по р. Б. Кам'янці, причому хутори Н. Шевирєв і Плешаков відходять до РРФСР, а хутори Власов і Корольов залишаються за УРСР з тим, що землекористування всіх цих хуторів залишається без зміни до проведення землевпорядних робіт. Далі межа йде між землекористуваннями радгоспу "Червона Могила" (колиш. Провалля) і хуторами Ковалеве, Платове і Гукове, звідси кордон іде по межі с. Криничної (б. Бірюкове), захоплюючи хутір Добриднів, тобто по межі Шараповського району. Далі, проходячи по території Олексіївського району і залишаючи в межах УРСР землекористування ст. Остахової і хуторів Н. Єфремівського, Н. Олександрівського і В. Тузловського, межа доходить до Таганрозького округу і, проходячи по старому окружному кордоном Шахтинського і Таганрозького округів на протягом 5 верст, іде у напрямку р. Тузлово по районним кордоном між Голодаївським і Дмитрівським районами до р. Міус. Далі межа йде по р. Міус по межами землекористування між селами Маринівкою, Григорівкою і Голодаївкою так, що с. с. Маринівка і Григорівка залишаються в межах УРСР, а с. Голодаївка відходить до РРФСР, Проходячи далі по межі землекористування німецьких колоній Вишлерівки, Марієнгейм і Густав Фельд, причому ці колонії відходять до РРФСР, межа йде по Амвросійським районним кордоном до річки Середній Єланчик. Далі кордон встановлюється по землекористуванням села Покрово-Киріївки, хуторів Катеринославського, Слюсареве до балки Грузький Єланчик, залишаючи північно- західну частину Катеринівського району в межах УРСР. Далі кордон йде по балці Грузький Єланчик аж до кордону Маріупольського округу. |
а) Семенівська волость
Новозибківського повіту Гомельської губернії; б) селище Знобь Трубчевської волості Почепського повіту Брянської губернії; в) селища Хінельської волості Севського повіту Брянської губернії: Фатевиж, Баранівка, Дем'янівка, Муравейня, Толстодубове (колиш. Лемешківської волості) і Сільце-Никитське, Сетне, село Грудська (колиш. Подиводської волості); г) весь колишній Путивльський повіт (з містом Путивлем), за винятком колиш. Крупецької волості в старих її межах; д) колиш. Криничівська волость колиш. Суджанського повіту Курської губернії; е) південна частина Грайворонської волості Грайворонського повіту Курської губернії; ж) південна частина Муромської волості Білгородського повіту Курської губернії і з) Троїцька волость і частина Уразівської волості Валуйського повіту Воронезької губернії. |
| 1925.16.10 / Розмежування з
БРСР |
а) Північно-західна частина
території Олевського району Коростеньського округу з проведенням кордону між Білоруською Соціалістичною Радянською Республікою і Українською Соціалістичною Радянською Республікою, починаючи від державного кордону між Союзом РСР і Польською Республікою, поблизу урочища Погребище - на сходу на урочище Погребище і далі на урочища Курган, Кам'яниця, Плоска і Ясне; б) північна частина території Олевського району із селом Копище Коростеньського округу по межі урочища Кривульки і острова Козині Ноги; в) північна частина території Славечанського району Коростеньського округу з с. Жидівка і хут. Пластів з проведенням меж від урочищ Антонівський Острів та далі на урочище Бол. Річиця, Товкачі, Брід. Смолкове, Воронов, Дуплиха, Кожушниця і Свинорій до урочища Жидова; г) північна частина території Овруцького району Коростеньського округу, що лежить на лівому березі річки Словечно, між селами Гажин і Нова Рудня. |
Територія,
підвідомча Зосинцівській сільській раді Каролінського району Мозирського округу. |
| 1928.19/24.10 / "На зміну
постанови Президії Президії ЦВК СРСР від 16 жовтня 1925 р. г. » |
селище Знобь Трубчевської
волості Почепського повіту і село Грудське (колиш. Подиводської волості) Севського повіту Брянської губернії |
Сел. Рашковичі і Смокарівка
Хінельської волості Севського повіту Брянської губернії, сел. Стариці, Прилипки і Огурцово Муромської волості Бєлгородського повіту Курської губернії, сел. Велика Рибиця, Миропілля, Студенки, Запсілля, Пісняки, Олександрія, Василівка і Нове Село Миропільської волості Грайворонського повіту Курської губернії |