Угода про громадянство між Україною і Киргизстаном
 | Перевірити актуальність! Стаття є перекладом Закону, який міг змінитися. Радимо порівняти з актуальною версією на [zakon.rada.gov.ua/laws/show/417_025офіційному сайті]. У разі різночитань, прохання, відредагуйте статтю — тим самим Ви допоможете тисячам читачів Миграпедии! |
Актуальна редакція. Набрання чинності, відбулося 01.07.2006.
Угода між Україною та Киргизстаном про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Киргизстані, та громадянами Киргизстану, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам безгромадянства та подвійного громадянства[ред.]
- Дата підписання: 28.01.2003
- Дата ратифікації: 20.11.2003
- Дата набуття чинності: 01.07.2006
Україна і Киргизстан, далі "Сторони", виходячи з прагнення народів двох країн до збереження і зміцнення дружніх зв'язків, історично сформованих щодо забезпечення їхнім громадянам прав і свобод людини, бажаючи забезпечити сприятливі умови для реалізації їхніми громадянами права на зміну громадянства, прагнучи запобігти випадкам безгромадянства і подвійного громадянства, домовилися про таке, як випливає з нижчезазначеного:
Стаття 1[ред.]
1. Кожна Сторона надасть громадянам іншої Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, право на спрощений порядок набуття громадянства за наявності однієї з таких умов:
а) якщо заявник або хоча б один із його батьків (усиновлювачів або удочерителів), дід або баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Договірної Сторони, Громадянство якої набувається;
б) за наявності у заявника хоча б одного з близьких родичів: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновлювачів або удочерителів), дитини (зокрема усиновленої або удочеріненої), сестри, брата, дідуся чи бабці, онука (онуки), які постійно проживають на законних підставах на території Договірної Сторони, громадянства, що набувається, та які є її громадянами.
2. Дія положень частини першої цієї статті не поширюється на осіб, які:
а) вчинили злочини проти людства або здійснювали геноцид, або вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особистості;
б) засуджені до позбавлення волі - до зняття судимості;
в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочини на території однієї з Договірних Сторін, або третьої держави;
г) перебувають у громадянстві інших держав.
Стаття 2[ред.]
1. Для зміни громадянства громадянин однієї Договірної Сторони подає за місцем проживання до компетентних органів іншої Договірної Сторони:
- заяву-анкету;
- три фотографії;
- документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у статті 1 цієї Угоди;
- документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Договірної Сторони, Громадянство якої набувається;
- копію одного з документів, що відповідно до національного законодавства Договірної Сторони, Громадянство якої припиняється, підтверджує належність до її громадянства.
2. На підставі цих документів компетентні органи Договірної Сторони, до якої звернувся заявник, оформляють набуття її громадянства у строк, що не перевищує трьох місяців від дня подання зазначених документів.
3. Протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Договірної Сторони, Громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте Громадянство, вилучають документ, що підтверджує Громадянство, що припиняється, та надсилають цей документ дипломатичними каналами Договірній Стороні, Громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.
4. Протягом двох місяців після отримання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Сторона, Громадянство якої припиняється, оформляє припинення громадянства і повідомляє про це Сторону, Громадянство якої набуто.
5. Дата оформлення набуття громадянства однієї з Договірних Сторін буде датою припинення громадянства іншої Договірної Сторони.
6. Сторони звільняють зазначених у частині першій статті 1 цієї Угоди осіб від сплати всіх обов'язкових зборів і мита, пов'язаних з припиненням і набуттям громадянства Договірних Сторін відповідно до цієї Угоди.
Стаття 3[ред.]
1. При зміні громадянства батьків, внаслідок якої обидва набувають громадянства іншої Договірної Сторони, змінюється відповідно Громадянство їхніх неповнороківних дітей.
2. Громадянство неповнороківних дітей, один з батьків яких є громадянином однієї з Договірних Сторін, а інший один з батьків набуває громадянства іншої Договірної Сторони, визначається угодою між батьками, що має бути виражена в заяві, яка подається відповідно до статті 2 цієї Угоди.
Якщо батьки не дійшли згоди з приводу зміни громадянства неповнороківних дітей, дитина є громадянином тієї Договірної Сторони, на території якої постійно проживають батьки.
3) Неповнороківні діти, батьки яких проживають відокремлено, зберігають Громадянство того з батьків, на вихованні якого вони перебувають, якщо з цього приводу не було досягнуто іншої домовленості між батьками.
4. Громадянство неповнороківних дітей не змінюється при зміні громадянства батьків, позбавлених один з батьківських прав.
На зміну громадянства неповнороківних дітей не потрібна згода батьків, які позбавлені батьківських прав.
5. Зміна громадянства неповнороківних дітей віком від 14 до 18 років у разі зміни громадянства обох або одного з батьків може відбуватися лише за згодою неповнороківних дітей, викладеною у письмовій формі і засвідченою нотаріально.
Стаття 4[ред.]
1. Питання, не врегульовані цією Угодою, регулюються національним законодавством Договірних Сторін.
2. Якщо національне законодавство Договірних Сторін встановлює для будь-якої категорії осіб понад пільгові умови Громадянства, то в цьому разі застосовується національне законодавство Договірних Сторін.
Стаття 5[ред.]
1. Питання, пов'язані з тлумаченням і застосуванням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів або обміну нотами між Сторонами.
2. Договірні Сторони за взаємною згодою можуть вносити в цю Угоду доповнення і зміни, що оформляються відокремленими протоколами, які після набрання чинності в порядку, передбаченому статтею 6 цієї Угоди, становитимуть її невід'ємну частину.
Стаття 6[ред.]
Ця Угода підлягає ратифікації і набирає чинності на десятий день з дня обміну Сторонами ратифікаційними грамотами.
Стаття 7[ред.]
Ця Угода діє протягом п'яти років від дня набрання нею чинності і автоматично подовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди не пізніш як за шість місяців до закінчення зазначеного періоду.
Підписано в Бішкеку 28 січня 2003 р. у двох примірниках, кожен українською, киргизькою і російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.
З метою тлумачення положень цієї Угоди використовується текст російською мовою.