Угода про громадянство між Україною і Казахстаном
Угода діяла з 08.07.2001 по 08.07.2011, і на даний момент не актуально.
Угода між Україною і Республікою Казахстан про спрощений порядок набуття і припинення громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Казахстан, і громадянами Республіки Казахстан, які постійно проживають в Україні, і запобігання випадкам безгромадянства і подвійного громадянства[ред.]
Україна і Республіка Казахстан, іменовані надалі Сторонами, виходячи з прагнення народів двох країн до збереження і зміцнення історичних, традиційно дружніх зв'язків щодо забезпечення своїм громадянам прав і свобод людини, бажаючи надати громадянам іншої Сторони можливість у спрощеному порядку набути Громадянство, а своїм громадянам можливість у спрощеному порядку припинити Громадянство, прагнучи запобігти випадкам безгромадянства і подвійного громадянства, погодилися про нижченаведене:
Стаття 1[ред.]
Кожна Сторона надасть громадянам іншої Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, право на спрощений порядок набуття громадянства, а своїм громадянам, які постійно проживають на законних підставах на території іншої Сторони - спрощений порядок припинення громадянства за наявності однієї з таких умов:
а) якщо заявник постійно на законних підставах проживає на Стороні, Громадянство якої набувається, незалежно від терміну проживання;
б) якщо заявник або хоча б один із його батьків (усиновлювачів), дідусь чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Сторони, Громадянство якої набувається, або за наявності в заявника хоча б одного з близьких родичів, які постійно проживають на законних підставах на Стороні, Громадянство якої набувається, і є її громадянами: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновлювачів), дитини (зокрема усиновленої), сестри, брата, дідуся чи бабцю, онука (онучки).
Заявник подає заяву про набуття громадянства однієї Сторони і одночасне припинення громадянства іншої Сторони.
Дія положень цієї статті не поширюється на осіб, які:
1) вчинили злочини проти людства або здійснювали геноцид, або які вчинили злочини проти держави чи тяжкі злочини проти особи;
2) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;
3) перебувають під слідством або уникають покарання, або вчинили злочин на території однієї із Сторін чи третьої держави;
4) отримали громадянство іншої держави.
Стаття 2[ред.]
Для набуття громадянства однієї Сторони і припинення громадянства іншої Сторони особи, зазначені в частині першій Статті 1 цієї Угоди, подають за місцем постійного проживання до компетентних органів Сторони громадянства, що набувається:
- заяву за формою, погодженою компетентними органами сторін;
- три фотографії;
- документ, що підтверджує наявність однієї з умов, передбачених у частині першій статті 1 цієї Угоди;
- документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Сторони громадянства, що набувається;
- документ, що підтверджує виконання військового обов'язку або звільнення від військового обов'язку (щодо осіб призовного віку).
Компетентні органи Сторони громадянства, що набувається, оформляють набуття громадянства протягом не понад трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Компетентні органи Сторони громадянства, що набувається, відмовляють заявнику в оформленні набуття ним громадянства, за наявності обставин, передбачених частиною третьою статті 1 цієї Угоди.
Протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Сторони, громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте громадянство, вилучають документ, що підтверджує громадянство, що припиняється, і надсилають цей документ дипломатичними каналами Стороні, громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про факт оформлення набуття нового громадянства із зазначенням його дати.
Протягом двох місяців після отримання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Сторона, громадянство якої припиняється, оформляє припинення громадянства і сповіщає про це Сторону, громадянство якої набувається.
Дата оформлення набуття громадянства однією із Сторін буде датою припинення громадянства іншої Сторони.
Сторони звільняють зазначених у частині першій статті 1 цієї Угоди осіб від сплати всіх обов'язкових зборів і мит, пов'язаних з припиненням і набуттям громадянства Сторін відповідно до цієї Угоди.
Стаття 3[ред.]
При зміні громадянства батьків, внаслідок якої обидва набувають громадянства іншої Сторони або обидва припиняють громадянство іншої Сторони, змінюється відповідно Громадянство їхніх неповнороківних дітей (віком до вісімнадцяти років).
Громадянство неповнороківних дітей, один з батьків яких є громадянином однієї із Сторін, а інший один з батьків набуває Громадянства іншої Сторони, визначається згодою батьків, яка має бути виражена у заяві, що подається відповідно до статті 2 цієї Угоди.
Якщо батьки не дійшли згоди з приводу зміни громадянства неповнороківних дітей, дитина є громадянином тієї Сторони, на території якої постійно проживають батьки.
Неповнолітні діти, батьки яких проживають окремо, зберігають громадянство того з батьків, на вихованні якого вони перебувають, якщо з цього приводу не було досягнуто іншої згоди між батьками.
Громадянство неповнороківних дітей не змінюється при зміні громадянства батьків, позбавлених один з батьківських прав.
На зміну громадянства неповнороківних дітей не потрібна згода батьків, які позбавлені батьківських прав.
Стаття 4[ред.]
Питання, не врегульовані цією Угодою, регулюються внутрішнім законодавством Сторін.
Якщо внутрішнє законодавство Сторін встановлює для осіб, зазначених у частині першій статті 1 цієї Угоди, понад пільгові умови набуття громадянства, застосовується внутрішнє законодавство Сторін.
Стаття 5[ред.]
Питання, пов'язані з тлумаченням і застосуванням положень цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій або обміну нотами між Сторонами.
Стаття 6[ред.]
Ця Угода підлягає ратифікації і набирає чинності на тридцятий день з дня обміну Сторонами ратифікаційними грамотами.
Стаття 7[ред.]
Ця Угода діє протягом п'яти років від дня набрання нею чинності і автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди за шість місяців до закінчення чергового строку.
Підписано в. Києві 19 травня 2000 р. у двох примірниках, кожний казахською, українською і російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди Сторони будуть звертатися до тексту російською мовою. (Підписи) За Україну, за Республіку Казахстан