Угода про громадянство між Україною і Грузією
 | Перевірити актуальність! Стаття є перекладом Закону, який міг змінитися. Радимо порівняти з актуальною версією на [zakon.rada.gov.ua/laws/show/268_081офіційному сайті]. У разі різночитань, прохання, відредагуйте статтю — тим самим Ви допоможете тисячам читачів Миграпедии! |
Актуальна редакція. Остання редакція закону: 19.02.2016.
Угода між Україною та Грузією про спрощений порядок набуття і припинення громадянства громадянами Грузії, які постійно проживають в Україні, та громадянами України, які постійно проживають у Грузії, і запобігання випадкам безгромадянства та подвійного громадянства[ред.]
Дата підписання: 01.03.2007 Дата ратифікації Україною: 06.03.2008 Дата набрання чинності для України: 22.05.2008
Україна і Грузія, які далі називаються Сторони, виходячи з прагнення народів двох країн до збереження і зміцнення історичних традиційно дружніх зв'язків щодо забезпечення своїм громадянам прав і свобод людини, бажаючи надати громадянам іншої Сторони можливість у спрощеному порядку набути громадянство, а своїм громадянам - можливість у спрощеному порядку припинити громадянство; прагнучи запобігти випадкам безгромадянства і подвійного громадянства відповідно до своїх конституційних засад; домовилися про наступне:
Стаття 1[ред.]
1. Кожна Сторона надасть громадянам іншої Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, спрощений порядок набуття громадянства, а своїм громадянам, які постійно проживають на законних підставах на території іншої Сторони, - спрощений порядок припинення громадянства за наявності таких умов:
а) якщо заявник постійно на законних підставах проживає на території Сторони, Громадянство якої набувається, незалежно від терміну проживання;
б) якщо заявник або хоча б один із його батьків (усиновлювачів), дід чи баба народилися або постійно на законних підставах проживали на території Сторони, Громадянство якої набувається, або за наявності в заявника хоча б одного з близьких родичів: чоловіка (дружини), одного з батьків (усиновлювачів), дитини (зокрема усиновленої), сестри, брата, діда чи баби, онука (онуки), які постійно проживають на законних підставах на території Сторони, Громадянство якої набувається, і є її громадянами.
2. Заявник подає заяву про набуття громадянства однієї Сторони і одночасне припинення громадянства іншої Сторони.
3. Дія положень цієї статті не поширюється на осіб, які:
а) вчинили злочини проти людства або здійснювали геноцид, вчинили злочини проти держави або тяжкі злочини проти особистості;
б) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;
в) перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території однієї із Сторін або третьої держави;
г) набули Громадянства іншої (третьої) держави.
Стаття 2[ред.]
1. Для набуття громадянства однієї Сторони і припинення громадянства іншої Сторони особи, зазначені в пункті 1 статті 1 цієї Угоди, подають за місцем постійного проживання до компетентних органів Сторони, Громадянство якої набувається:
а) документ, що підтверджує Громадянство і особу;
б) заяву відповідно до форми, погодженої між компетентними органами Сторін;
в) фотографії;
г) документ, що підтверджує наявність умов, передбачених у підпункті "б" пункту 1 статті 1 цієї Угоди;
д) документ, що підтверджує постійне проживання на законних підставах на території Сторони, Громадянство якої набувається.
2. Компетентні органи Сторони, Громадянство якої набувається, оформляють набуття громадянства у строк, не більший за три місяці з дня подання зазначених документів.
3. Компетентні органи Сторони, Громадянство якої набувається, відмовляють заявнику в оформленні набуття громадянства за наявності обставин, передбачених пунктом 3 статті 1 цієї Угоди.
4. Протягом десяти днів після оформлення набуття особою нового громадянства компетентні органи Сторони, Громадянство якої набуто, видають особі документ, що підтверджує набуте Громадянство, вилучають документ, що підтверджує Громадянство, яке припиняється, і надсилають цей документ дипломатичними каналами Стороні, Громадянство якої припиняється, разом з повідомленням про факт оформлення набуття громадянства із зазначенням його дати.
5. Протягом двох місяців після отримання повідомлення про оформлення набуття особою нового громадянства Сторона, Громадянство якої припиняється, оформляє припинення громадянства і повідомляє про це Сторону, Громадянство якої набуто.
6. Дата оформлення набуття громадянства однією із Сторін одночасно буде датою припинення громадянства іншої Сторони.
7. Сторони звільняють зазначених у пункті 1 статті 1 цієї Угоди осіб від сплати всіх обов'язкових зборів і мита, пов'язаних з набуттям і припиненням громадянства Сторін відповідно до цієї Угоди.
Стаття 3[ред.]
1. При зміні громадянства батьків, внаслідок якої обидва набувають громадянства однієї Сторони і припиняють громадянство іншої Сторони, змінюється відповідно громадянство їхніх неповнороківних дітей (віком до вісімнадцяти років).
2. Громадянство неповнороківних дітей, один з батьків яких є громадянином однієї із Сторін, а інший один з батьків набуває Громадянства іншої Сторони, визначається за згодою батьків, що має бути висловлена у заяві, яка подається відповідно до статті 3 цієї Угоди.
3 Зміна громадянства неповнороківних дітей віком від 14 до 18 років у разі зміни громадянства обох або одного з батьків, може відбуватися лише за письмовою згодою неповнороківних дітей, оформленою відповідно до внутрішнього законодавства Сторін.
4. Якщо батьки не дійшли згоди з приводу зміни громадянства неповнороківних дітей, дитина є громадянином тієї Сторони, на території якої постійно проживають батьки. території якої постійно проживають батьки.
5. Неповнолітні діти, батьки яких проживають окремо, зберігають громадянство того з батьків, на вихованні якого вони перебувають, якщо з цього приводу не було досягнуто іншої письмової домовленості між батьками.
6. Громадянство неповнороківних дітей не змінюється при зміні громадянства батьків, позбавлених один з батьківських прав. На зміну громадянства неповнороківних дітей не потрібна згода батьків, які позбавлені батьківських прав.
Стаття 4[ред.]
1. Питання, не врегульовані цією Угодою, регулюються внутрішнім законодавством Сторін.
2. Якщо внутрішнє законодавство Сторін встановлює для осіб, зазначених у пункті 1 статті 1 цієї Угоди, понад пільгові умови набуття громадянства, то в цьому випадку застосовується внутрішнє законодавство Сторін.
Стаття 5[ред.]
Для реалізації положень цієї Угоди з Української Сторони - Міністерство закордонних справ і Міністерство внутрішніх справ, а з Грузинської Сторони - Міністерство закордонних справ і Міністерство юстиції протягом 90 днів з дня підписання цієї Угоди в межах своєї компетенції підпишуть відповідний Протокол.
Стаття 6[ред.]
Питання, пов'язані з тлумаченням і застосуванням положень цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій або обміну нотами між Сторонами.
Стаття 7[ред.]
ця Угода підлягає ратифікації і набуває чинності для Сторін на тридцятий день з дня останнього повідомлення про ратифікацію.
Стаття 8[ред.]
1) Ця Угода діє протягом п'яти років від дня набрання нею чинності і автоматично подовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна із Сторін письмово не повідомить іншу Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди за шість місяців до закінчення чергового строку.
2. До Угоди за взаємною згодою обох Сторін можуть вноситися зміни і доповнення у вигляді віддільних протоколів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди і набирають чинності в порядку, встановленому статтею 7 цієї Угоди.
Укладено в м. Тбілісі, 1 березня 2007 року у двох примірниках, кожен українською, грузинською і російською мовами, причому всі тексти є автентичними. У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди переважну силу матиме текст російською мовою.