Угода про громадянство між Україною та Білоруссю
 | Перевірити актуальність! Стаття є перекладом Закону, який міг змінитися. Радимо порівняти з актуальною версією на [zakon3.rada.gov.ua/laws/show/112_510офіційному сайті]. У разі різночитань, прохання, відредагуйте статтю — тим самим Ви допоможете тисячам читачів Миграпедии! |
Актуальна редакція. Дата набуття чинності для України: 08.04.2000.
Угода між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Білорусь, і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні[ред.]
Україна і Республіка Білорусь, далі "Сторони", виходячи з прагнення народів двох країн до збереження і зміцнення історичних традиційно дружніх зв'язків щодо забезпечення їх громадянам прав і свобод людини, підтверджуючи прихильність до обов'язків із забезпечення прав і свобод людини згідно із загальноприйнятими міжнародними нормами, бажаючи забезпечити сприятливі умови для реалізації їх громадянами на основі вільного волевиявлення права на зміну громадянства, прагнучи запобігти випадкам безгромадянства, погодились про нижчезазначене
Стаття 1[ред.]
Кожна із Сторін надасть громадянам іншої Сторони, які постійно проживають на законних підставах на її території, Громадянство відповідно до її національного законодавства.
Протягом десяти днів після надання особі нового громадянства компетентні органи Сторони, Громадянство якої набувається, видають особі документ, що підтверджує набуте Громадянство, одночасно вилучають документ, що підтверджує припинене Громадянство, і пересилають його дипломатичними каналами Стороні, Громадянство якої припиняється, разом із повідомленням про набуття нового, із зазначенням дати набуття громадянства.
Протягом двох місяців після отримання повідомлення про набуття особою нового громадянства Сторона, Громадянство якої припиняється, оформляє припинення громадянства і повідомляє про це Сторону, Громадянство якої набувається.
Дата набуття громадянства однієї Сторони буде датою припинення громадянства іншої Сторони.
Сторони звільняють осіб, які змінюють Громадянство відповідно до цієї Угоди, від сплати обов'язкових платежів, пов'язаних зі зміною громадянства.
Стаття 2[ред.]
При набутті громадянства батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, внаслідок якого обидва стають громадянами іншої Сторони, змінюється відповідно Громадянство їхніх неповнолітніх дітей, а також неповнолітніх, які перебувають під їхньою опікою або під їхнім наглядом.
Громадянство неповнороківних дітей, один з батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників яких є громадянином однієї Сторони, а другий набуває громадянства другої Сторони, визначається угодою батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, що має бути висловлена у письмовій формі і засвідчена у встановленому порядку.
Якщо батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники не дійшли згоди з приводу зміни громадянства неповнороківних дітей, то дитина є громадянином тієї Сторони, на території якої постійно проживають батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники.
Неповнолітні діти, батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники яких проживають окремо, зберігають Громадянство того з батьків, усиновлювача, опікуна, піклувальника, на вихованні якого вони перебувають, якщо з цього приводу не відбулося іншої домовленості між батьками, висловленої в письмовій формі і завіреної в установленому порядку.
Громадянство неповнороківних дітей не змінюється при зміні громадянства батьків, позбавлених батьківських прав. Для зміни громадянства неповнороківних дітей не потрібна згода батьків, позбавлених батьківських прав.
Зміна громадянства неповнороківних дітей віком від 16 до 18 років у разі зміни громадянства обох або одного з батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників може відбуватися лише за згодою неповнороківних дітей, викладеною у письмовій формі і засвідченою в установленому порядку.
Стаття 3[ред.]
Питання, не врегульовані цією Угодою, регулюються національним законодавством Сторін.
Стаття 4[ред.]
Питання, пов'язані з тлумаченням і застосуванням цієї Угоди, вирішуються Сторонами шляхом консультацій або обміну дипломатичними нотами.
Стаття 5[ред.]
Ця Угода підлягає ратифікації і набирає чинності на десятий день з дня обміну Сторонами ратифікаційними грамотами.
Стаття 6[ред.]
Ця Угода діє протягом п'яти років від дня набрання нею чинності і автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, якщо одна із Сторін не повідомить іншу Сторону про свій намір припинити дію цієї Угоди за шість місяців до закінчення зазначеного строку.
Укладено у Києві 12 березня 1999 р. у двох примірниках, кожен білоруською, українською і російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.