Територія України
 | |
| Кордон України | |
| ↓ | |
| Територія | |
Територія України: де-юре, де-факто, і історичні кордони.
Важливе зауваження: Політика в жодному вигляді не допустима. У цьому розділі описуються юридичні, фактичні, і історичні кордони України.
Юридична територія УкраїниРедагувати
З точки зору України, ООН, і більшості країн світу, територія Кримського півострова є Україною.
З точки зору Росії, Вірменії, Болівії, Нікарагуа, КНДР, і Сирії, територія Кримського півострова є Росією.
Відповідно, жодна з держав у світі, крім перерахованих вище, не визнає документи, видані на території Криму.
Абсолютно всі країни світу визнають "Тимчасово окуповані окремі території Донецької і Луганської областей", як територію України. Зокрема, і Росія. Іноземцям для в'їзду на територію Криму потрібно оформити Дозвіл на в'їзд. При перетині кордону, буде поставлено Штамп КПВВ.
Фактична територія УкраїниРедагувати
Україна контролює всю свою юридичну територію, окрім території Кримського півострова, і "Тимчасово окупованих окремих територій Донецької і Луганської областей" України.
Історична територія УкраїниРедагувати
Знати нюанси історичної території України найчастіше необхідно для оформлення громадянства України, за територіальним походженням предків, якщо вони народилися на територіях, які серікня не входять до складу України.
1918 рік
1918 - 1928 роки
Історичний огляд 20-го століття
Зміна меж УкраїниРедагувати
Росія, Бєлгород + область входили до складу України з 1919-1926
Росія, Курськ + область входили до складу України з 1919-1926 рр.
Росія, м. Шахти, поруч із Ростовом-На-Дону.
Молдова, Придністров'я (з липня по серпень 1940)
Польща, села перед Перемишлем, Хелмом. Входили до 1959 року.
| • | Від України | До складу України |
|---|---|---|
| 1919.10.03./ Договір про
кордони |
Кримський півострів | — |
| 1919.10.03 /Договір про кордони | Суразький, Стародубський,
Мглинський повіти повністю, Новозибківський - більша частина, його межа проходить від крайнього пункту західного кордону Чернігівської губернії, у східному напрямку - від злиття річок Снова і Істриці, приблизно біля містечка Горська (на українській стороні) по річці Снов і її притокою Ревна, приблизно до хутора Коссовича на... південно-західній кордоні Стародубського повіту у східному напрямку. |
— |
| 1920.16.04 / Узгоджене з
ВЦВК і РНК РРФСР постанова ВУЦВК "Про утворення Донецької губернії" |
— | а) Донецького округу: станиці
Гундорівська, Кам'янська, Калитвинська, Усть- Білокалітвенська, волость Каршово-Обрівська;,б) Черкаського округу: станиці Володимирська, Олександрівська, далі на захід умовна лінія: станція Козачі табори, Мало- Несватейська-Нижньо- Каменська і далі до кордону з Таганрозьким округом;,в) Таганрозький округ весь цілком. |
| 1920.08 / Узгоджене
між Донецькою губернією УРСР і Донською областю РРФСР рішення, прийняте на доповнення рішення про утворення Донецької губернії |
— | Станиця Луганська
(територія відповідного дореволюційного юрта) |
| 1925.16.10 / Постанова
Президії ЦВК СРСР від 16.10.1925 "Про врегулювання кордонів Української Соціалістичної Радянської Республіки з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською Республікою і Білоруською Соціалістичною Радянською Республікою" / Розмежування з РРФСР |
Передаються до складу
Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Федеративної Республіки наступні частини території Української Соціалістичної Радянської Республіки: а) Федорівський, Миколаївський (з містом Таганрогом), Матвієво- Курганський, Совєтинський, Голодаївський райони і східна частина Катеринівського району Таганрозького округу; б) Глибокинський, Ленінський, Кам'янський, Усть- Білокалітвенський, Володимирський, Сулинський, Шахтинський (з гор. Шахти) райони і частини території Сорокинського та Олексіївського районів Шахтинського округу, Новий державний кордон: Сорокинський район річкою Північний Донець розбивається на дві частини, з яких північна відходить до РРФСР, а південна залишається в межах УРСР; далі кордон йде по річці Північний Донець аж до впадання в неї р. Б. Кам'янки. Станиця Гундорівська у встановлених межах землекористування відходить до РРФСР, причому при встановлення зовнішніх меж землекористування ст. Гундорівської рудники не входять у внутрішню межу і залишаються за УРСР. Далі межа йде по р. Б. Кам'янці, причому хутори Н. Шевирєв і Плешаков відходять до РРФСР, а хутори Власов і Корольов залишаються за УРСР з тим, що землекористування всіх цих хуторів залишається без зміни до проведення землевпорядних робіт. Далі межа йде між землекористуваннями радгоспу "Червона Могила" (колиш. Провалля) і хуторами Ковалеве, Платове і Гукове, звідси кордон іде по межі с. Криничної (б. Бірюкове), захоплюючи хутір Добриднів, тобто по межі Шараповського району. Далі, проходячи по території Олексіївського району і залишаючи в межах УРСР землекористування ст. Остахової і хуторів Н. Єфремівського, Н. Олександрівського і В. Тузловського, межа доходить до Таганрозького округу і, проходячи по старому окружному кордоном Шахтинського і Таганрозького округів на протягом 5 верст, іде у напрямку р. Тузлово по районним кордоном між Голодаївським і Дмитрівським районами до р. Міус. Далі межа йде по р. Міус по межами землекористування між селами Маринівкою, Григорівкою і Голодаївкою так, що с. с. Маринівка і Григорівка залишаються в межах УРСР, а с. Голодаївка відходить до РРФСР, Проходячи далі по межі землекористування німецьких колоній Вишлерівки, Марієнгейм і Густав Фельд, причому ці колонії відходять до РРФСР, межа йде по Амвросійським районним кордоном до річки Середній Єланчик. Далі кордон встановлюється по землекористуванням села Покрово-Киріївки, хуторів Катеринославського, Слюсареве до балки Грузький Єланчик, залишаючи північно- західну частину Катеринівського району в межах УРСР. Далі кордон йде по балці Грузький Єланчик аж до кордону Маріупольського округу. |
а) Семенівська волость
Новозибківського повіту Гомельської губернії; б) селище Знобь Трубчевської волості Почепського повіту Брянської губернії; в) селища Хінельської волості Севського повіту Брянської губернії: Фатевиж, Баранівка, Дем'янівка, Муравейня, Толстодубове (колиш. Лемешківської волості) і Сільце-Никитське, Сетне, село Грудська (колиш. Подиводської волості); г) весь колишній Путивльський повіт (з містом Путивлем), за винятком колиш. Крупецької волості в старих її межах; д) колиш. Криничівська волость колиш. Суджанського повіту Курської губернії; е) південна частина Грайворонської волості Грайворонського повіту Курської губернії; ж) південна частина Муромської волості Білгородського повіту Курської губернії і з) Троїцька волость і частина Уразівської волості Валуйського повіту Воронезької губернії. |
| 1925.16.10 / Розмежування з
БРСР |
а) Північно-західна частина
території Олевського району Коростеньського округу з проведенням кордону між Білоруською Соціалістичною Радянською Республікою і Українською Соціалістичною Радянською Республікою, починаючи від державного кордону між Союзом РСР і Польською Республікою, поблизу урочища Погребище - на сходу на урочище Погребище і далі на урочища Курган, Кам'яниця, Плоска і Ясне; б) північна частина території Олевського району із селом Копище Коростеньського округу по межі урочища Кривульки і острова Козині Ноги; в) північна частина території Славечанського району Коростеньського округу з с. Жидівка і хут. Пластів з проведенням меж від урочищ Антонівський Острів та далі на урочище Бол. Річиця, Товкачі, Брід. Смолкове, Воронов, Дуплиха, Кожушниця і Свинорій до урочища Жидова; г) північна частина території Овруцького району Коростеньського округу, що лежить на лівому березі річки Словечно, між селами Гажин і Нова Рудня. |
Територія,
підвідомча Зосинцівській сільській раді Каролінського району Мозирського округу. |
| 1928.19/24.10 / "На зміну
постанови Президії Президії ЦВК СРСР від 16 жовтня 1925 р. г. » |
селище Знобь Трубчевської
волості Почепського повіту і село Грудське (колиш. Подиводської волості) Севського повіту Брянської губернії |
Сел. Рашковичі і Смокарівка
Хінельської волості Севського повіту Брянської губернії, сел. Стариці, Прилипки і Огурцово Муромської волості Бєлгородського повіту Курської губернії, сел. Велика Рибиця, Миропілля, Студенки, Запсілля, Пісняки, Олександрія, Василівка і Нове Село Миропільської волості Грайворонського повіту Курської губернії |