Закон про громадянство Польщі
 | |
| Документи Польщі | |
| ↓ | |
| Громадянство | |
| ↓ | |
| Закон про громадянство | |
Закон Польщі, про громадянство Польщі.
Актуальна редакція. Прийнято 02.04.2009, Остання редакція закону: 12.02.2018.
Глава 1[ред.]
Стаття 1[ред.]
Закон визначає принципи, умови і порядок набуття і втрати польського громадянства, підтвердження його володіння або втрати, а також компетенцію влади в цих питаннях.
Стаття 2[ред.]
Громадянами Польщі є особи, які мають польське громадянство відповідно до чинних правил.
Стаття 3[ред.]
1. Громадянин Польщі, який має подвійне (множинне) Громадянство, користується аналогічними правами і обов'язками з носіями виключно польського громадянства.
2. Польський громадянин не має юридичної сили, прав і обов'язків, пов'язаних із Громадянством іншої країни, на території Республіки.
Стаття 4[ред.]
Польське Громадянство набувається:
1. відповідно до закону;
2. за поданням Президента;
3. шляхом визнання як польського громадянина;
4. при відновленні польського громадянства.
Стаття 5[ред.]
Шлюб польського громадянина з особою, яка не є громадянином Польщі, не впливає на Громадянство подружжя.
Стаття 6[ред.]
1 Зміни у визначенні громадянства одного/обох батьків беруться до уваги при визначенні громадянства неповнороківного протягом одного року з дня народження останнього.
2. Відмова у батьківстві за рішенням суду або анулювання визнання батьком дитини мають бути взяті до уваги при визначенні громадянства неповнороківнего з його згодою (віком від 16 до 18 років) або без.
Стаття 7[ред.]
1. Польське Громадянство батьків, визнання їх громадянами Польщі і згода на відмову від польського громадянства впливає на неповнороківнього, який залишається під їхньою батьківською владою.
2. Польське Громадянство одного з батьків, визнання його громадянином Польщі і згода на відмову від польського громадянства впливає на неповнороківнього, який залишається під їхньою батьківською владою, у разі, коли:
1) інший з батьків не має батьківських прав;
2) інший з батьків зробив заяву про згоду на набуття або втрату польського громадянства неповнороківним.
Стаття 8[ред.]
Надання польського громадянства неповнороківнему старшому за 16 років, визнання його польським громадянином і втрата його польського громадянства внаслідок згоди на відмову від громадянства через своїх батьків вимагає також заяви про згоду неповнороківнього.
Стаття 9[ред.]
Заяви, зазначені в законі і питаннях, пов'язаних з набуттям або втратою польського громадянства, приймає до протоколу:
1. відповідний за місцем проживання Воєвода - від польського громадянина, який проживає на території Республіки Польща, і іноземця, який проживає на законних підставах у Польщі, за винятком проживання за візою або перебування в безвізовому русі;
2. Консул - від особи, яка проживає за кордоном.
Стаття 10[ред.]
У питаннях про надання або відмову від польського громадянства не застосовуються ст.28, п.5 і ст.53 Кодексу адміністративного судочинства, а також Закон від 30 серпня 2002 року про провадження перед адміністративними судами.
1. У питаннях, що регулюються цим Законом у межах юрисдикції Консулів, застосовується положення Консульського Закону від 25 червня 2015 року, якщо конкретними положеннями не передбачено інше.
2. В інших питаннях, згаданих у п.1-2, застосовується Кодекс адміністративного судочинства, якщо законом не передбачено інше.
3. У питаннях, що належать поза компетенцією воєводи, слід звернутися до міністра внутрішніх справ.
Стаття 11[ред.]
Воєвода і міністр внутрішніх справ можуть відмовитися від обґрунтувань ухвалення рішень, винесених на підставі закону, якщо це необхідно з міркувань оборони, національної безпеки або охорони громадської безпеки і порядку.
Стаття 12[ред.]
Претензії, заяви і документи з питань, регульованих цим Законом, складені іноземною мовою, повинні бути подані з їхнім перекладом польською мовою, підготовленим або завіреним присяжним перекладачем або Консулом, якщо міжнародним договором, який підписала Республіка Польща, не передбачено інше.
Стаття 13[ред.]
1. Дані неповнороківнього іноземного заявника вимагаються відповідно до ст.20, 33, 40, 48, 56 і включають в себе:
- Ім'я (імена) і прізвище;
- Дівоче прізвище;
- Дату і місце народження;
- Ім'я батька;
- Ім'я і дівоче прізвище матері;
- Стать;
- Громадянство;
- Сімейний стан;
- Ідентифікаційний номер, якщо був отриманий.
2. Дані чоловіка або дружини іноземного заявника, необхідні згідно зі статтями 20, 33, 48, включають в себе:
- Ім'я (імена) і прізвище;
- Громадянство.
Глава 2[ред.]
Набуття польського громадянства за законом
Стаття 14[ред.]
Несовершеннороківний набуває польського Громадянства за народженням, якщо:
1. принаймні, один з його батьків є громадянином Польщі;
2. він народився на території Польщі і його батьки невідомі, не мають громадянства або їхнє Громадянство не визначено.
Стаття 15[ред.]
Несовершеннороківний набуває польського Громадянства, коли він був знайдений на території Польщі, і його батьки невідомі.
Стаття 16[ред.]
Неповнороківний іноземець, прийнятий у сім'ю одним або кількома громадянами Польщі, набуває польського Громадянства, якщо усиновлення було завершено до кінця його 16-тироків'я. У цьому випадку передбачається, що неповнороківний іноземець набув польського Громадянства в день свого народження.
Стаття 17[ред.]
Для отримання польського громадянства шляхом репатріації застосовуються положення Закону від 9 листопада 2000 року про репатріацію.
Глава 3[ред.]
Надання польського громадянства
Стаття 18[ред.]
Президент Польщі може надати польське громадянство іноземцю.
Стаття 19[ред.]
1. Польське Громадянство на прохання іноземця.
2. Польське Громадянство неповнороківнему іноземцю на прохання його законних представників.
3. У разі виникнення розбіжностей між законними представниками кожен з них може передати справу до суду.
Стаття 20[ред.]
1. Заява про надання польського громадянства містить у собі:
1) дані іноземця;
2) адресу;
3) інформацію про батьків та інших предків, якщо такі мали польське громадянство;
4) інформацію про володіння польським громадянством у минулому, втрату і дату набуття громадянства іншої держави;
5) інформацію про джерела доходів іноземця, його професійні досягнення, політичну і громадську діяльність;
6) інформацію про знання польської мови іноземця;
7) дані подружжя іноземця;
8) інформацію про спроби набуття іноземцем польського громадянства в минулому;
9) обґрунтування.
2) Іноземець, який має батьківські права на неповнороківнього іноземця, додатково надає:
1) дані неповнороківнього;
2) інформацію про згоду на набуття громадянства, зазначену в ст.7, п.2 і ст.8.
3. Заява законного представника про надання польського громадянства неповнороківнему іноземцю, що містить дані та інформацію, згадані в ст.20. До заяви необхідно додати ім'я, прізвище та адресу законного представника.
4. Заява про надання польського громадянства має супроводжуватися:
1) документами, що підтверджують дані та інформацію, що містяться в заявці, згаданій у п.1;
2) фотографіями людей, охоплених заявою.
5. Заява про визнання громадянина Польщі має бути складена за формою, яку визначають правила, видані відповідно до ст.29, п.1.
Стаття 21[ред.]
1. Заява про надання польського громадянства проходить через воєводу або Консула особисто або поштою з офіційно завіреним підписом. Положення ст.9 застосовуються відповідно.
2. Якщо заявка не відповідає вимогам, зазначеним у ст.20, п.1-3, або не супроводжується документами, про які йдеться у ст.20, п.4, орган отримання запиту викликає заявника протягом 30 днів від дня отримання запиту з вказівкою, що нездатність усунення недоліків призведуть до відмови.
3. Воєвода і Консул передають Президенту Республіки Польща через міністра внутрішніх справ заяву на польське Громадянство, а також документи, необхідні відповідно до ст.20, п.4, разом зі своєю особистою думкою.
4. Міністр внутрішніх справ, перш ніж направити запит Президенту Республіки Польща, просить начальника поліції або Агентства внутрішньої безпеки, у разі необхідності інших органів, надати інформацію, що може мати істотне значення у справі про надання польського громадянства, і висловлює власну думку щодо цієї пропозиції.
5. Органи, зазначені в п.4, повинні надати письмову інформацію протягом 30 днів з дня отримання запиту. В особливо обґрунтованих випадках цей строк може бути продовжено до 3-х місяців, орган зобов'язаний надати інформацію і поінформувати міністра внутрішніх справ.
Стаття 22[ред.]
1. У разі, коли на підставі документів, що додаються до заяви на отримання польського громадянства, у Воєводи виникають сумніви щодо надання іноземцю польського громадянства, має місце розгляд у справі іноземного заявника.
2. У разі, коли на підставі документів, що додаються до заяви на отримання польського громадянства, у Консула, Міністра внутрішніх справ або Президента Республіки Польща виникають сумніви щодо надання іноземцю польського громадянства, направляється запит до Воєводи для проведення слухання про підтвердження польського громадянства.
3. У разі проведення діловодства щодо підтвердження польського громадянства Воєвода видає рішення про надання або відмову в польському громадянство.
Стаття 23[ред.]
Якщо заява про польське громадянство була надана іноземцем під час розгляду про визнання громадянином Польщі або відновлення його польського громадянства, то процедура з набуття польського громадянства має бути припинена.
Стаття 24[ред.]
1. Воєвода, Консул і Міністр внутрішніх справ передають заяву про надання польського громадянства безпосередньо Президенту Республіки у всіх випадках, коли Президент прийме таке рішення, незалежно від стадії розгляду.
2. У випадку, зазначеному в п.1, Воєвода і Консул інформують Міністра внутрішніх справ про передачу клопотання на польське Громадянство на ім'я Голови Республіки Польща.
Стаття 25[ред.]
1. Президент Республіки Польща надає польське Громадянство або відмовляється дати його у формі рішення.
2. Керівник канцелярії Президента Республіки забезпечує Міністра внутрішніх справ копією рішення, згаданого в п.1.
Стаття 26[ред.]
Іноземець набуває польського громадянства в день прийняття рішення Президента про надання польського громадянства.
Стаття 27[ред.]
1. Керівник канцелярії Президента Республіки готує акти польського громадянства і повідомлення про відмову в наданні польського громадянства. громадянства.
2) Акт про надання польського громадянства і повідомлення про відмову в наданні польського громадянства, згадані в п.1, містять у собі:
1) відомості про зміст наказу Президента Республіки Польщі, дату видачі та номер;
2) дані іноземця, який отримує акт про надання польського громадянства або повідомлення про відмову в наданні польського громадянства:
a. ім'я (імена) і прізвище;
b. дату і місце народження;
c. ім'я і прізвище матері.
3) назву органу, який склав акт про надання польського громадянства або повідомлення про відмову в наданні польського громадянства, дату акта або повідомлення.
Стаття 28[ред.]
1. Керівник канцелярії Президента Республіки передає з метою доставки актів надання польського громадянства і повідомлення про відмову в наданні польського громадянства:
1) Міністру закордонних справ - якщо акт про надання польського громадянства або повідомлення про відмову в наданні польського громадянства поширюється на іноземця, чия заява про польське громадянство була зроблена через Консула;
2) Воєводі, який прийняв заяву про надання польського громадянства.
2. Міністр закордонних справ через Консула, який отримав заявку на польське громадянство, повинен негайно повідомити заявника про надання польського громадянства або про відмову в наданні польського громадянства. Інформація може бути передана електронним або поштовим шляхом.
3) Міністр закордонних справ через Консула, який отримав заявку на польське громадянство, вручає заявнику акт про надання польського громадянства або повідомлення про відмову в наданні польського громадянства.
4. Воєвода, який прийняв заяву про польське громадянство, вручає заявнику акт про надання польського громадянства або повідомлення про відмову у наданні польського громадянства.
5. До доставок, про які йдеться в п. 4, застосовуються положення Кодексу адміністративної поведінки, що стосуються доставок.
Стаття 29[ред.]
1. Президент Польщі визначає вимоги до фотографій на польське громадянство, прикріплених до додатка, і візерунків акта надання польського громадянства і повідомлення про відмову від нього. громадянства та повідомлення про відмову у видачі польського громадянства.
2. Форма для польського громадянства містить у собі дані та інформацію, згадані в ст.20, п.1-3.
3 Зразок акта надання польського громадянства і повідомлення про відмову в наданні польського громадянства містить дані, про які йдеться у ст.27, п.2.
Глава 4[ред.]
Визнання громадянина Польщі'
Стаття 30[ред.]
1. Громадянином Польщі визнається:
1) іноземець, який постійно проживає на території Польщі не менш як 3 роки на підставі постійного дозволу на проживання, дозволу на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу або права на постійне місце проживання, який володіє в Республіці стабільним і регулярним джерелом доходу, а також має законне місце для проживання;
2) іноземець, який постійно проживає на території Польщі не менше ніж 2 роки на підставі постійного дозволу на проживання, дозволу на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу або права на постійне місце проживання, який перебуває понад 3-х років у шлюбі з польським громадянином або не має громадянства;
3) іноземець, який постійно проживає на території Польщі не менш як 2 роки на підставі дозволу на постійне проживання, отриманого у зв'язку зі статусом біженця, наданого в Республіці Польща;
4) неповнороківний іноземець, який перебуває на території Польщі на підставі постійного дозволу на проживання, дозволу на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу або права на постійне місце проживання, один із батьків якого є громадянином Польщі, а інший батько, який не має польського громадянства, дав згоду на це визнання;
5) неповнороківний іноземець, який перебуває на території Польщі на підставі постійного дозволу на проживання, дозволу на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу або права на постійне місце проживання, один із батьків якого поновив Громадянство Польщі, а інший з батьків, який не має польського громадянства, дав згоду на це визнання;
6) іноземець, який постійно і на законних підставах перебуває на території Польщі принаймні 10 років, який відповідає таким умовам:
a. має дозвіл на проживання довготермінового резидента Європейського Союзу або право на постійне місце проживання;
b. має в Республіці Польща стабільне і регулярне джерело доходу і законне місце для проживання;
7) іноземець, який постійно проживає на території Республіки Польща щонайменше 1-го року на підставі постійного дозволу на проживання, отриманого у зв'язку з польським походженням.
2) Іноземець, який клопоче про визнання громадянином Польщі, за винятком згаданих у п.1, 4 і 5, зобов'язаний підтвердити знання польської мови офіційною атестацією, згаданою в ст.11а Закону від 7 жовтня 1999 року про польську мову, свідоцтвом про закінчення середньої школи в Республіці Польща або атестатом закордонної школи з лекційною польською мовою.
3. Для визначення постійного проживання іноземця на території Республіки застосовуються положення ст.195, п.4 Закону від 12 грудня 2013 року про іноземців.
Стаття 31[ред.]
Іноземцю може бути відмовлено у визнанні як польського громадянина, якщо:
1. він не відповідає вимогам, зазначеним у ст.30;
2. набуття ним польського громадянства становить загрозу для охорони громадської безпеки і порядку, цивільної оборони або безпеки.
Стаття 32[ред.]
1. Визнання іноземця польським громадянином відбувається на його прохання, у разі неповноліття - на прохання його законних представників.
2. У разі виникнення розбіжностей між законними представниками кожен з них може передати справу до суду.
Стаття 33[ред.]
1. Заява про визнання громадянином Польщі містить у собі:
1) дані іноземця;
2) адресу;
3) інформацію про джерела доходу іноземця в Республіці Польща, займані ним помешкання, його професійні досягнення, політичну і громадської діяльності;
4) дані подружжя іноземця;
5) інформацію про спроби набуття іноземцем польського громадянства в минулому;
6) обґрунтування.
2) Іноземець, який має батьківські права на неповнороківнього іноземця, додатково надає:
1) дані неповнороківнього;
2) інформацію про згоду на набуття громадянства, зазначену в ст.7, п.2 і ст.8.
3. Заява законного представника про визнання громадянином Польщі неповнороківнього іноземця має містити дані та інформацію, згадані в п.1, 3, 5. До заяви додається також ім'я та прізвище, адреса проживання законного представника.
4. Заява про надання польського громадянства має супроводжуватися:
1) документами, що підтверджують дані та інформацію, що містяться в заявці, згаданій у п.1;
2) фотографіями людей, охоплених заявою.
5. Заява про визнання громадянина Польщі має бути складена за формою, яку визначають правила, видані відповідно до ст. 37, п.1.
Стаття 34[ред.]
Заява про визнання громадянином Польщі має бути подана Воєводі.
Стаття 35[ред.]
1. Якщо заяву про визнання іноземця польським громадянином було прийнято під час здійснення провадження над іноземним заявником, провадження у справі про визнання громадянином Польщі має бути припинено.
2. Якщо заяву про визнання іноземця польським громадянином було прийнято під час здійснення розгляду над іноземним заявником, метою якого стало відновлення польського громадянства, провадження у справі не зупиняється до закінчення ухвалення рішення про відновлення польського громадянства. рішення про відновлення польського громадянства або відмову.
Стаття 36[ред.]
1. Рішення про визнання іноземця польським громадянином видається Воєводою з урахуванням місця проживання зацікавлених осіб.
2. Воєвода до ухвалення рішення, згаданого в п. 1, звертається до командира поліції, директора делегації Агентства внутрішньої безпеки і, в разі потреби до інших органів, для отримання інформації про відсутність загрози для охорони громадської безпеки і порядку, цивільної оборони або безпеки з боку заявника.
3. Для надання інформації, про яку йдеться в п. 2, застосовується припис ст. 21, п. 5 щодо продовження терміну інформування Воєводи.
Стаття 37[ред.]
1. Міністр внутрішніх справ визначає в порядку розпорядження зразок формуляра заяви на визнання як польського громадянина і вимоги до фотографії, прикріпленої до заяви.
2) Зразок формуляра заяви про визнання польським громадянином містить дані та інформацію, про яку йдеться у ст.33, п.1-3.
Глава 5[ред.]
Відновлення польського громадянства
Стаття 38[ред.]
1) Іноземець, який втратив польське Громадянство до 1 січня 1999 року, може відновити польське Громадянство за заявою на підставі:
1) ст. 11 або 13 Закону від 20 січня 1920 року про громадянство;
2) ст. 11 або 12 Закону від 8 січня 1951 року про громадянство;
3) ст. 13, 14 або 15 Закону від 15 лютого 1962 року про громадянство.
2. Не відновлюється польське громадянство іноземцю, який:
1) добровільно вступив у період з 1 вересня 1939 року до 8 травня 1945 року на службу в армію Осі (нацистський блок) або їхніх союзників;
2) прийнятий у період з 1 вересня 1939 року по 8 травня 1945 року на державну посаду в службах Осі або їхніх союзників;
3) діяв на шкоду польській незалежності і суверенітету або брав участь у порушеннях прав людини.
3) Не поновлюється польське громадянство іноземцю, який становить загрозу для національної оборони або безпеки, охорони громадської безпеки і порядку.
Стаття 39[ред.]
1. Польське Громадянство відновлюється за рішенням Міністра внутрішніх справ.
2. Набуття польського громадянства настає в день остаточного прийняття рішення про повернення польського громадянства.
Стаття 40[ред.]
1) Іноземець, про якого йдеться в ст.38, п.1, подає заявку на відновлення польського громадянства, що включає в себе:
1) дані іноземця;
2) адреса;
3) заяву про володіння польського громадянства в минулому і інформацію про обставини його втрати;
4) адресу останнього місця проживання на території Польщі перед втратою польського громадянства;
5) біографію.
2. Заява про відновлення польського громадянства має супроводжуватися:
1) документами, що підтверджують особу і Громадянство;
2) документами про зміну прізвища, якщо таке відбулося;
3) документами, що підтверджують втрату польського громадянства;
4) фотографією заявника.
3. Заява про відновлення польського громадянства заповнюється на бланку, зразок якого визначають правила, видані відповідно до ст. 45, п.1.
Стаття 41[ред.]
1. Якщо заяву на відновлення громадянства було прийнято під час здійснення розгляду над іноземним заявником, провадження у справі про поновлення громадянства Польщі має бути припинено.
2. Якщо заяву про поновлення польського громадянина було прийнято під час здійснення розгляду щодо поновлення іноземцю польського громадянства, провадження у справі не припиняється. громадянства, провадження у справі не зупиняється до закінчення ухвалення рішення про поновлення польського громадянства або відмову.
Стаття 42[ред.]
1. Заява про відновлення польського громадянства подається Міністру внутрішніх справ. Іноземець, який проживає за межами Республіки Польща, подає заявку на відновлення польського громадянства через Консула за своїм місцем проживання.
2. Консул негайно надсилає Міністру внутрішніх справ заяву про поновлення польського громадянства, а також документи, необхідні відповідно до ст. 40, п. 2, і суттєву інформацію у справі.
Стаття 43[ред.]
1. До видачі рішення, зазначеного в ст. 39, п. 1, Міністр внутрішніх справ звертається до начальника поліції або Агентства внутрішньої безпеки, у разі необхідності до інших органів, для отримання інформації про відсутність загрози для охорони громадської безпеки і порядку, національної оборони або безпеки, порушення прав людини, нанесення шкоди державі з боку заявника.
2. До видачі рішення, зазначеного в ст.39, п.1, Міністр внутрішніх справ може звернутися до Голови Інституту національної пам'яті - Комісії з переслідування злочинів проти польського народу - за наданням документації, що містить інформацію щодо особи, яка претендує на відновлення польського громадянства. відновлення польського громадянства.
3 Органи, зазначені в п.1 і 2, зобов'язані надати письмову інформацію протягом 30 днів від дня отримання запиту. В особливо обґрунтованих випадках цей термін може бути подовжено до 3-х місяців, про що слід обов'язково поінформувати Міністра внутрішніх справ.
Стаття 44[ред.]
1. У випадку, коли на підставі документів, доданих до заяви на відновлення польського громадянства, у Міністра внутрішніх справ або Консула виникають сумніви щодо надання іноземцю польського громадянства, має місце розгляд у справі іноземного заявника.
2. У разі проведення діловодства з підтвердження польського громадянства Воєвода видає рішення про надання або відмову в польському громадянстві.
Стаття 45[ред.]
1. Міністр внутрішніх справ за погодженням з Міністром закордонних справ повинні вказати шляхом регулювання форму для відновлення польського громадянства. громадянства і вимоги до фотографії, прикріпленої до заяви.
2. Модель форми заявки включає в себе дані та інформацію, згадані в ст.40, п.1.
Глава 6[ред.]
Втрата польського громадянства
Стаття 46[ред.]
Громадянин Польщі, який відмовляється від польського громадянства, втрачає польське Громадянство після отримання згоди від Президента Республіки Польща.
Стаття 47[ред.]
1. Президент Польщі може висловити громадянину Польщі на його прохання згоду на відмову від польського громадянства.
2. Згода на відмову від польського громадянства неповнороківним приймається на прохання його законних представників.
3. У разі виникнення розбіжностей між законними представниками кожен з них може передати справу до суду.
Стаття 48[ред.]
1. Прохання про надання згоди на відмову від польського громадянства включає в себе:
1) заяву про відмову від польського громадянства;
2) дані заявника;
3) адресу;
4) дані чоловіка заявника;
5) інформацію про останнє місце проживання на території Польщі, якщо заявник проживає за межами території.
2. Громадянин Польщі, який здійснює батьківські права над неповнороківним, додає додатково до заявки:
1) дані неповнороківнього;
2) інформацію про згоду на втрату польського громадянства, зазначену в ст.7, п.2 і ст.8.
3. Заява законного представника про відмову від польського громадянства неповнороківним має містити дані та інформацію, згадані в п.1, 3,
5. До заяви додається також ім'я і прізвище, адреса проживання законного представника.
4. Заява має супроводжуватися:
1) документами, що підтверджують дані та інформацію, що містяться в заявці, згаданій у п.1;
2) документами, що підтверджують наявність громадянства Польщі;
3) свідченням формального громадянства іншої держави або обіцянки надання такого;
4) фотографіями людей, охоплених заявою.
5. Заява про відмову від польського громадянства має бути заповнена за формою, зразок якої визначають правила, видані відповідно до ст. 54, п.1.
Стаття 49[ред.]
1. Заява на відмову від польського громадянства подається особисто або поштою з офіційно завіреним через Воєводу або Консула підписом. Положення ст.9 застосовуються відповідно.
2. Якщо заявка не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 48, п. 1-3, або не супроводжується документами, про які йдеться у ст. 48, п. 4, орган отримання запиту викликає заявника протягом 30 днів з дня отримання запиту з вказівкою, що неспроможність усунення недоліків призведуть до відмови.
3. Воєвода і Консул передають Президенту Республіки Польща через Мміністра внутрішніх справ заяву на відмову від польського громадянства, а також документи, необхідні відповідно до ст.48, п.4.
4. Міністр внутрішніх справ, перш ніж направити запит Президенту Республіки Польща, просить начальника поліції або Агентства внутрішньої безпеки, у разі потреби інших органів, надати інформацію, що може мати істотне значення у справі про відмову від польського громадянства, і висловлює власну думку щодо цього. громадянства, і висловлює власну думку щодо цієї заяви.
5. До надання інформації, зазначеної в п.4, застосовується припис ст.21, п.5.
Стаття 50[ред.]
1. Воєвода, Консул і Міністр внутрішніх справ направляють прохання про надання згоди на відмову від польського громадянства безпосередньо Президенту Республіки Польща у всіх випадках, коли Президент прийме таке рішення, незалежно від стадії розгляду.
2. У випадку, зазначеному в п.1, Воєвода і Консул інформують Міністра внутрішніх справ про передачу запиту на відмову від польського громадянства Президенту Республіки Польща.
Стаття 51[ред.]
1. Президент Республіки Польща дає згоду на відмову від польського громадянства або відмовляється висловити її у вигляді рішення.
2. Втрата польського громадянства настає після закінчення 30 днів від дня ухвалення рішення Президентом Республіки Польща.
3. Втрата польського громадянства може настати раніше, зазначеного в п.2 терміну, за рішенням Президента Республіки.
4. Керівник канцелярії Президента Республіки забезпечує Міністра внутрішніх справ копією рішення, згаданого в п.1.
Стаття 52[ред.]
1. Керівник канцелярії Президента Республіки повинен скласти повідомлення про зміст положень у разі згоди на відмову від польського громадянства. громадянства.
2. Повідомлення, згадане в п.1, містить у собі:
1) відомості про зміст наказу Президента Республіки Польщі, дату видачі і номер;
2) дані заявника:
a. ім'я (імена) і прізвище,
b. дату і місце народження,
c. ім'я і прізвище матері;
3) вказівку органу, який склав повідомлення і дату його отримання.
Стаття 53[ред.]
Для доставки повідомлень про зміст положень у разі згоди на відмову від польського громадянства застосовується положення ст.28.
Стаття 54[ред.]
1. Президент Польщі повинен визначити шляхом регулювання зразок заяви на відмову від польського громадянства, вимоги до фотографії, прикріпленої до заяви, і моделі повідомлення про умови відмови від польського громадянства.
2) Зразок формуляра для згоди на відмову від польського громадянства містить у собі дані та інформацію, згадані в ст.48, п.1-3.
3) Модель повідомлення про строки наказу на відмову від польського громадянства містить у собі дані та інформацію, згадані у ст.52, п.2