https://uk.migrapedia.org/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8Територія України - Історія редагувань2026-11-03T15:06:15ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.43.11https://uk.migrapedia.org/index.php?title=%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=2919&oldid=prevIradysiuk: Імпортовано 1 версія2023-08-26T21:26:04Z<p>Імпортовано 1 версія</p>
<p><b>Нова сторінка</b></p><div>{{Line<br />
|image=Ua.png<br />
|name1=[[Кордон України]]<br />
|name2=↓<br />
|name3=Територія<br />
}}<br />
[[File:Ua-map-1918.jpg|thumb|Мапа України 1918 року]]<br />
'''Територія України''': де-юре, де-факто, і історичні кордони.<br />
<br />
Важливе зауваження: Політика в жодному вигляді не допустима. У цьому розділі описуються юридичні, фактичні, і історичні кордони України.<br />
<br />
==Юридична територія України==<br />
З точки зору України, ООН, і більшості країн світу, територія Кримського півострова є Україною.<br />
<br />
З точки зору Росії, Вірменії, Болівії, Нікарагуа, КНДР, і Сирії, територія Кримського півострова є Росією.<br />
<br />
Відповідно, жодна з держав у світі, крім перерахованих вище, не визнає документи, видані на території Криму.<br />
<br />
Абсолютно всі країни світу визнають "Тимчасово окуповані окремі території Донецької і Луганської областей", як територію України. Зокрема, і Росія. Іноземцям для в'їзду на територію Криму потрібно оформити [[Дозвіл на в'їзд до Криму|Дозвіл на в'їзд]]. При перетині кордону, буде поставлено [[Штамп КПВВ]].<br />
<br />
==Фактична територія України==<br />
Україна контролює всю свою юридичну територію, окрім території Кримського півострова, і "Тимчасово окупованих окремих територій Донецької і Луганської областей" України.<br />
<br />
==Історична територія України==<br />
Знати нюанси історичної території України найчастіше необхідно для оформлення [[Громадянство України|громадянства України]], за територіальним походженням предків, якщо вони народилися на територіях, які серікня не входять до складу України.<br />
<gallery><br />
Ua-map-1918.jpg|1918 рік<br />
Ua-map-1918-1928.jpg|1918 - 1928 роки<br />
Ua-map-historical.jpg|Історичний огляд 20-го століття<br />
Ua-map-1921-1954.jpg<br />
Ua-map-1991.png<br />
</gallery><br />
<br />
==Зміна меж України==<br />
Росія, Бєлгород + область входили до складу України з 1919-1926<br />
<br />
Росія, Курськ + область входили до складу України з 1919-1926 рр.<br />
<br />
Росія, м. Шахти, поруч із Ростовом-На-Дону.<br />
<br />
Молдова, Придністров'я (з липня по серпень 1940)<br />
<br />
Польща, села перед Перемишлем, Хелмом. Входили до 1959 року.<br />
<br />
{| class="wikitable"<br />
! style="text-align: center; font-weight:bold;" | •<br />
! style="text-align: center; font-weight:bold;" | Від України<br />
! style="text-align: center; font-weight:bold;" | До складу України<br />
|-<br />
| style="font-weight:bold;" | 1919.10.03./ Договір про<br />
кордони<br />
| Кримський півострів<br />
| style="text-align: center;" | —<br />
|-<br />
| style="font-weight:bold;" | 1919.10.03 /Договір про кордони<br />
| Суразький, Стародубський,<br />
Мглинський повіти повністю,<br />
Новозибківський - більша<br />
частина, його межа проходить від<br />
крайнього пункту західного<br />
кордону Чернігівської губернії, у східному<br />
напрямку - від злиття річок<br />
Снова і Істриці,<br />
приблизно біля містечка<br />
Горська (на українській<br />
стороні) по річці Снов і її<br />
притокою Ревна,<br />
приблизно до хутора<br />
Коссовича на... південно-західній<br />
кордоні Стародубського повіту<br />
у східному напрямку.<br />
| style="text-align: center;" | —<br />
|-<br />
| style="font-weight:bold;" | 1920.16.04 / Узгоджене з<br />
ВЦВК і РНК РРФСР<br />
постанова ВУЦВК "Про<br />
утворення Донецької<br />
губернії"<br />
| style="text-align: center;" | —<br />
| а) Донецького округу: станиці<br />
Гундорівська, Кам'янська,<br />
Калитвинська, Усть-<br />
Білокалітвенська, волость<br />
Каршово-Обрівська;,б) Черкаського округу:<br />
станиці Володимирська,<br />
Олександрівська, далі на<br />
захід умовна лінія: станція<br />
Козачі табори, Мало-<br />
Несватейська-Нижньо-<br />
Каменська і далі до кордону<br />
з Таганрозьким округом;,в) Таганрозький округ весь<br />
цілком.<br />
|-<br />
| style="font-weight:bold;" | 1920.08 / Узгоджене<br />
між Донецькою губернією<br />
УРСР і Донською областю<br />
РРФСР рішення, прийняте на<br />
доповнення рішення про<br />
утворення Донецької<br />
губернії<br />
| style="text-align: center;" | —<br />
| Станиця Луганська<br />
(територія відповідного<br />
дореволюційного юрта)<br />
|-<br />
| style="font-weight:bold;" | 1925.16.10 / Постанова<br />
Президії ЦВК СРСР від<br />
16.10.1925 "Про врегулювання<br />
кордонів Української<br />
Соціалістичної Радянської<br />
Республіки з Російською<br />
Соціалістичною<br />
Федеративною Радянською<br />
Республікою і Білоруською<br />
Соціалістичною Радянською<br />
Республікою" / Розмежування<br />
з РРФСР<br />
| Передаються до складу<br />
Російської Соціалістичної<br />
Федеративної Радянської Федеративної<br />
Республіки наступні<br />
частини території Української<br />
Соціалістичної Радянської<br />
Республіки:<br />
<br />
а) Федорівський,<br />
Миколаївський (з містом<br />
Таганрогом), Матвієво-<br />
Курганський, Совєтинський,<br />
Голодаївський райони і східна частина<br />
Катеринівського району<br />
Таганрозького округу;<br />
<br />
б) Глибокинський, Ленінський,<br />
Кам'янський, Усть-<br />
Білокалітвенський,<br />
Володимирський, Сулинський,<br />
Шахтинський (з гор. Шахти)<br />
райони і частини території<br />
Сорокинського та<br />
Олексіївського районів<br />
Шахтинського округу,<br />
<br />
Новий державний кордон:<br />
Сорокинський район річкою<br />
Північний Донець розбивається<br />
на дві частини, з яких північна<br />
відходить до РРФСР, а південна залишається<br />
в межах УРСР; далі кордон<br />
йде по річці Північний Донець<br />
аж до впадання в неї р. Б.<br />
Кам'янки. Станиця<br />
Гундорівська у встановлених<br />
межах землекористування<br />
відходить до РРФСР, причому при<br />
встановлення зовнішніх меж<br />
землекористування ст.<br />
Гундорівської рудники не<br />
входять у внутрішню межу і<br />
залишаються за УРСР. Далі межа<br />
йде по р. Б. Кам'янці, причому<br />
хутори Н. Шевирєв і<br />
Плешаков відходять до<br />
РРФСР, а хутори Власов і<br />
Корольов залишаються за<br />
УРСР з тим,<br />
що землекористування всіх<br />
цих хуторів залишається без<br />
зміни до проведення<br />
землевпорядних робіт.<br />
Далі межа йде між<br />
землекористуваннями радгоспу<br />
"Червона Могила" (колиш.<br />
Провалля) і хуторами<br />
Ковалеве, Платове і Гукове,<br />
звідси кордон іде по межі<br />
с. Криничної (б. Бірюкове),<br />
захоплюючи хутір Добриднів,<br />
тобто по межі Шараповського<br />
району. Далі, проходячи по<br />
території Олексіївського<br />
району і залишаючи в межах<br />
УРСР землекористування ст.<br />
Остахової і хуторів Н.<br />
Єфремівського, Н.<br />
Олександрівського і В.<br />
Тузловського, межа доходить<br />
до Таганрозького округу і,<br />
проходячи по старому окружному<br />
кордоном Шахтинського і<br />
Таганрозького округів на<br />
протягом 5 верст, іде у напрямку р. Тузлово по<br />
районним кордоном між<br />
Голодаївським і Дмитрівським<br />
районами до р. Міус. Далі<br />
межа йде по р. Міус по<br />
межами землекористування<br />
між селами Маринівкою,<br />
Григорівкою і Голодаївкою<br />
так, що с. с. Маринівка і<br />
Григорівка залишаються в<br />
межах УРСР, а с. Голодаївка<br />
відходить до РРФСР, Проходячи далі по межі<br />
землекористування німецьких<br />
колоній Вишлерівки,<br />
Марієнгейм і Густав Фельд,<br />
причому ці колонії відходять до<br />
РРФСР, межа йде по<br />
Амвросійським районним<br />
кордоном до річки Середній<br />
Єланчик. Далі кордон<br />
встановлюється по<br />
землекористуванням села<br />
Покрово-Киріївки, хуторів<br />
Катеринославського,<br />
Слюсареве до балки Грузький<br />
Єланчик, залишаючи північно-<br />
західну частину<br />
Катеринівського району в<br />
межах УРСР. Далі кордон<br />
йде по балці Грузький<br />
Єланчик аж до кордону<br />
Маріупольського округу.<br />
| а) Семенівська волость<br />
Новозибківського повіту<br />
Гомельської губернії;<br />
<br />
б) селище Знобь Трубчевської<br />
волості Почепського повіту<br />
Брянської губернії;<br />
<br />
в) селища Хінельської<br />
волості Севського повіту<br />
Брянської губернії: Фатевиж,<br />
Баранівка, Дем'янівка,<br />
Муравейня, Толстодубове<br />
(колиш. Лемешківської<br />
волості) і Сільце-Никитське, Сетне, село Грудська<br />
(колиш. Подиводської волості);<br />
<br />
г) весь колишній Путивльський<br />
повіт (з містом Путивлем), за<br />
винятком колиш.<br />
Крупецької волості в старих<br />
її межах;<br />
<br />
д) колиш. Криничівська<br />
волость колиш. Суджанського<br />
повіту Курської губернії;<br />
<br />
е) південна частина Грайворонської<br />
волості Грайворонського повіту<br />
Курської губернії;<br />
<br />
ж) південна частина Муромської<br />
волості Білгородського повіту<br />
Курської губернії і<br />
<br />
з) Троїцька волость і частина<br />
Уразівської волості<br />
Валуйського повіту<br />
Воронезької губернії.<br />
|-<br />
| style="font-weight:bold;" | 1925.16.10 / Розмежування з<br />
БРСР<br />
| а) Північно-західна частина<br />
території Олевського району<br />
Коростеньського округу з<br />
проведенням кордону між Білоруською<br />
Соціалістичною Радянською<br />
Республікою і Українською<br />
Соціалістичною Радянською<br />
Республікою, починаючи від<br />
державного кордону<br />
між Союзом РСР і<br />
Польською Республікою, поблизу<br />
урочища Погребище - на<br />
сходу на урочище<br />
Погребище і далі на<br />
урочища Курган, Кам'яниця,<br />
Плоска і Ясне;<br />
<br />
б) північна частина території<br />
Олевського району із селом<br />
Копище Коростеньського<br />
округу по межі урочища<br />
Кривульки і острова Козині<br />
Ноги;<br />
<br />
в) північна частина території<br />
Славечанського району<br />
Коростеньського округу з с.<br />
Жидівка і хут. Пластів з<br />
проведенням меж від<br />
урочищ Антонівський Острів та<br />
далі на урочище Бол. Річиця,<br />
Товкачі, Брід. Смолкове,<br />
Воронов, Дуплиха, Кожушниця<br />
і Свинорій до урочища<br />
Жидова;<br />
<br />
г) північна частина території<br />
Овруцького району<br />
Коростеньського округу,<br />
що лежить на лівому березі<br />
річки Словечно, між<br />
селами Гажин і Нова<br />
Рудня.<br />
| Територія,<br />
підвідомча<br />
Зосинцівській сільській<br />
раді Каролінського району Мозирського округу.<br />
|-<br />
| style="font-weight:bold;" | 1928.19/24.10 / "На зміну<br />
постанови Президії Президії<br />
ЦВК СРСР від 16 жовтня 1925 р.<br />
г. »<br />
| селище Знобь Трубчевської<br />
волості Почепського повіту і<br />
село Грудське (колиш.<br />
Подиводської волості)<br />
Севського повіту Брянської<br />
губернії<br />
| Сел. Рашковичі і Смокарівка<br />
Хінельської волості Севського<br />
повіту Брянської губернії, сел.<br />
Стариці, Прилипки і<br />
Огурцово Муромської волості<br />
Бєлгородського повіту Курської<br />
губернії, сел. Велика<br />
Рибиця, Миропілля, Студенки,<br />
Запсілля, Пісняки, Олександрія, Василівка і<br />
Нове Село Миропільської<br />
волості Грайворонського повіту<br />
Курської губернії<br />
|}<br />
<br />
==Зміна кордонів сусідніх країн==<br />
*[[Територія Білорусі|Зміна кордонів Білорусі]]<br />
*[[Територія Польщі|Зміна кордонів Польщі]]<br />
<br />
==Див. також==<br />
[[Територія|🌍 Опис територій інших держав]]<br />
* [[Довідка про належність території в Україні]]<br />
* [[Українська діаспора]]<br />
<br />
[[Category:Кордон України]]</div>Iradysiuk